В собранной мной подборке на 70 мб. представлены образцы клинописи, Глаголицы и Кириллицы, Византийские орнаменты, фрески, и образцы Русской Правды и др. документы в скан-копиях. Пользуйтесь
В этой статье мы научимся быстро и просто делать водяные знаки на свои фотошедевры. Делать мы это будем с помощью фоторедактора. Я опишу два способа, а вы-пользуйтесь тем, который понравится больше. Сделав водяной знак один раз, и сохранив его, как одну из фотографий, вы обеспечите себя своей «подписью» навсегда, и будете только «шлепать» его как печать. Итак… Шутки ради наш водяной знак будет иметь вид- «Вася» Делаем водяной знак с помощью Photoshop: 1. Нажимаем Файл, затем-Новый. 2. В открывшейся окне задаём этому файлу размер. Я думаю, 300*300 пикселей-будет достаточно. Ведь мы всегда сможем растянуть или уменьшить наш водяной знак на фотографии. Посмотрите внимательно на фото (кликните) и сделайте всё построчно как я. 3. Выбираем также Фон-Прозрачный. 4. Выбираем шрифт, и его размер. 5. Пишем-Вася. Так как насыщенность написанного будет 100%, в нижнем правом уголке (на фото) в разделе Слои нажимаем на свойство Opacity, и выбираем ослабление цвета на свой вкус (я рекомендую 35%, а то на фото я выбрал 50%-темновато получилось, нужно посветлей) 6. Далее Файл-Сохранить как. Так и называем- Водяной знак, и сохраняем в формате Photoshop. Всё. Наш водяной знак готов. теперь будем им пользоваться. Открываем фотографию, на которой предполагается его поставить. 1. После этого жмём Файл-Поместить, и находим наш водяной знак. Жмём на него, и он появится поверх фото. 2. Мы можем позиционировать его, крутить, как захотим. 3. После этого-Сохранить (если не хотите менять название фото), или Сохранить как (если хотите назвать, как-то обозначить ваше фото). Выскочит окно с вопросом-Сохранять ли изменения? Мы соглашаемся. 4. Появится окно, в котором мы выбираем расширение, и жмём Ок. Всё. Готово. Пользуйтесь на здоровье. Теперь сделаем водяной знак с помощью программы Paint: Дело в том, что в этом фоторедакторе нет создания файлов на прозрачном фоне. Мы поступим чуть по-другому. 1. Также создадим новый файл, но на белом фоне. 2. Выберем инструмент Ластик, и сотрём белый фон. Нам останется то, что нам надо-прозрачный фон. 3. Выберем шрифт и размер, напишем-Вася. Но и тут будет различие с фотошопом-выберем прозрачность шрифта. 4. Сохраним в формате Paint, чтоб он нам не мешал в поиске других фото-с других фоторедакторов он будет не виден. 5. Далее поместим нашего васю на фото. Смотрим пошагово, как… И со вторым способом-всё. Надеюсь, моё пояснение было простым. Отмечу только, что кроме шрифтов и размеров можно также выбрать и цвет водяного знака. До новых встреч, и приходите на наш форум-там-ещё интереснее…
3. Мова та письмо Для керування великою державою, та веденням ділових паперів, перські царі потребували розвиту систему письменностті. Перси є наступниками культурного спадку старих держав Стародавньго Сходу. Тому вони запозичили клинопис, який вперше був створений у Міжиріччі. Зовнішній вигляд знаків, вживаних персами, нагадував клинопис вавілонян, проте, звуки вимовлялися інакше. Від словесно-складового письма, де кожне слово, або кожен склад позначалися особливим знаком, перси перейли до системи, близької до алфавіту. Ця, запозичена у мідян напівалфавитна система використовулася при письмі як староперська при палацах Ахеменідів. Вперше своє письмове оформлення ця мова отримала при Кірі Старшому. Але в різномовній країні було складно користуватися лише одною офіційною мовою. Офіційною була, також, найближча до Персії мова-еламська, та мова головної з передньазіатських областей-вавілонська. А у Єгипті, разом с цими двома, ще й єгипетська. Здебільшого ці мови використовували у надписах. У розповідях про перемоги Дарія, вирубаним на Бехистонській скелі, у надписах на стінах у царських палацах, на золотих та срібних дошках, що закладали під фундамент при будівництвах, на камʼяних стелах, що будувалися на честь відкриття зрошувальних каналів, та на циліндричних печатках. В побутових справах міст Вавілонії переважала акадська мова. Про це свідчить знайдений у Персеполі державний архів. Крім того, у час керування Ахеменідів провідною стала арамейська мова, яка мала широке розповсюдження по країнах Переднього Сходу. Точніше, один з диалектів арамейської, а саме-"арамейське койне". По-арамейські писали вже не клинописом, а особливим алфавітом фінікійського походження, яке потім отримало поширення далі в Азію. Для письма використовували шкіру, папірус, глиняні черепки. Цей вид фінікійського письма став фундаментом алфавітів декількох азіатських народів. В Стародавньому Ірані наука не піднялась на ті висоти, яких вона досягла в сусідній Месопотамії. Дух наукового і філософського пошуку пробудився лише в Сасанідський період. З грецької, латинської та інших мов були перекладені важливі роботи. Саме тоді на світ з'явилися Книга Великих Подвигів, Книга чинів Країни Ірану і Книга Царів. Інші роботи цього періоду збереглись тільки в пізнішому арабському перекладі.
8. Монети Персії Історики припускають, що перші у світі монети зі срібла та золота стали карбувати в Лідії в 7 столітті до н. е. Перські царі мали монопольне право на чеканку золотих монет, в той час як їх сатрапи теж могли карбувати свої монети, але тільки срібні або мідні. «Місцеві гроші» сатрапів ходили тільки на певній території, в той час як золоті монети перських царів були універсальним платіжним засобом по всій перській імперії і навіть за її межами. Виникнення грошей. Перші гроші з'явилися в Лідії у VII ст. до н. е. Їх виготовляли з електру — сплаву золота й срібла. Невдовзі грошима почали користуватися по всій Передній Азії. Дарій І карбував золоті монети — «дарики», вагою 8,4 г. Перські царі мали звичай обдаровувати наречених на весіллі дариками. Ахеменіди створили казкові запаси золотих монет, викарбуваних у різних сатрапіях. Після перемоги Александр Македонський запровадив єдину срібну монету для всієї імперії. Парфяни повернулись до золотої грошової одиниці.